- їздець
- [йізде/ц']
-з'дз'ц'а/, ор. -здзце/м, м. (на) -здзце/в'і/-з'дз'ц'у/, мн. -з'дз'ц'і/, -з'дз'ц'і/ў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
їздець
Смотреть что такое "їздець" в других словарях:
їздець — дця/, ч. 1) Той, хто їде верхи; верхівець, вершник (у 1 знач.). || Той, хто добре їздить верхи. 2) Фахівець, який тренує рисистих коней на іподромах, кінних заводах. 3) Дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах або їхніх личинок … Український тлумачний словник
їздець — I (дрібна комаха, личинки якої паразитують на тілі інших комах), наїзник II ▶ див. вершник, наїзник … Словник синонімів української мови
їздець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Гвіздець — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
Малый Гвоздец — Село Малый Гвоздец укр. Малий Гвіздець Страна УкраинаУкраина … Википедия
Старый Гвоздец — Село Старый Гвоздец укр. Старий Гвіздець Страна УкраинаУкраина … Википедия
Гвоздец — пгт Гвоздец Гвіздець Герб … Википедия
вершник — (людина, що їде верхи конем), верхівець, їздець, верховий, комонник, джиґіт (умілий і вправний їздець); кіннотник, кавалерист (військовий вершник) … Словник синонімів української мови
Беремяны (Ивано-Франковская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Беремяны. Село Беремяны укр. Берем яни Страна … Википедия
багадур — а, ч. Їздець у киргизів; богатир … Український тлумачний словник
